Ми змінили своє оточення так радикально,

що тепер повинні змінювати себе,

щоб жити в цьому новому оточенні.
Норберт Вінер, американський вчений,

математик і філософ

Інформаційно-комунікаційні технології на основі систем телекомунікації (медіа-інформаційні технології) у всьому світі визнані ключовими технологіями ХХІ століття, що на найближчі десятиріччя будуть основними двигунами НТП. Інформатизація освіти є частиною цього глобального процесу. Актуальною проблемою сьогодення є розробка таких освітніх технологій, які здатні модернізувати традиційні форми навчання з метою підвищення рівня навчально-виховногого процесу.

Світова практика розвитку та використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освіті демонструє тенденцію до зміни традиційних форм організації освітнього процесу в умовах інформаційного суспільства до більш сучасних і зручних, тобто медіа-інформаційних технологій, як як одного з сучасних напрямків ІКТ.

В останні роки медіа-іформаційні технології, набули широкої популярності, зокрема і в Україні. Це пов’язано насамперед з глобалізацією освіти, появою високошвидкісного Інтернету, медіа-грамотністю користувачів (концепціїя впровадження медіа-освіти в Україні (Схвалено постановою Президії Національної академії педагогічних наук України 20 травня 2010 року, протокол № 1-7/6-150). Концепція базується на вивченні стану медіакультури населення України та міжнародному досвіді організації медіаосвіти. Основні положення Концепції відповідають завданням, сформульованим у Паризькій програмі-рекомендаціях з медіаосвіти ЮНЕСКО (від 22 червня 2007 р.) та резолюції Європарламенту щодо медіаграмотності у світі цифрової інформації (від 16 грудня 2008 р.).

Також важливим чинником розвитку медіа-інформаційних технологій є можливість швидко змінюватися, оновлюватися і пристосовуватися до потреб користувачів, створення єдиного освітнього інформаційного простору як держави вцілому, так і регіонально з відкритим доступом до інформаційних ресурсів, а також перехід на електронне навчання в зв’язку з інтеграцією в єдиний європейський освітній простір.

Світова практика розвитку та використання медіа-інформаційних технологій (МІТ) в освіті демонструє тенденцію до зміни традиційних форм організації освітнього процесу в умовах інформаційного суспільства:

Разом з тим змінюється й зміст освіти, методики та дидактичні підходи.

Отже, основними сучасними світовими тенденціями розвитку медіа-інформаційних технологій в освіті є:

  • створення єдиного освітнього простору;
  • активне запровадження нов­­­их засобів та методів навчання, що орієнтовані на використання інформаційних технологій;
  • синтез засобів та методів традиційного та комп’ютерного навчання;
  • створення системи випереджаючої освіти.
  • виникнення нового напрямку діяльності викладача – розробка інформаційних технологій навчання та програмно-методичних комплексів; зміна змісту діяльності викладача: з «репродуктора» знань до розробника нової технології (що з одного боку, підвищує його творчу активність, а з іншого – потребує високого рівня технологічної та методичної підготовки).
  • формування системи безперервного навчання як універсальної форми діяльності, що спрямована на постійний розвиток особистості протягом всього життя.

Використання медіа-інформаційних технологій, як одного з напрямків ІКТ, не зводиться до простої заміни "паперових" носіїв інформації електронними, вони дають можливість поєднувати процеси вивчення, закріплення і контролю засвоєння навчального матеріалу, які за традиційного навчання частіше всього є розірваними.

Актуальність медіа-інформаційних освітніх технологій зумовлена тим, що вони вдосконалюють систему освіти і роблять ефективнішим навчальний процес.

Медіа-інформаційні технології не витісняють традиційні методи і прийоми, вони дозволяють наблизити методику навчання до вимог сьогодення. З цією метою здійснюється розширення використання в освітній галузі нових інформаційних освітніх технологій, які базуються на сучасній комп’ютерній базі, нових інтерактивних методах: онлайн комп’ютерні навчальні програми, дистанційні засоби навчання, відео-конференції, вебінари, електронні підручники, онлайн діагностично-тестові системи, віртуальні лабораторні комплекси, експертні системи, бази даних, консультаційно-інформаційні системи, віртуальні світи.

Можна визначити дві групи тенденцій: сформовані сучасні та перспективні, тобто які на сьогодні лише формуються - тенденції майбутнього.

Основні сучасні світові тенденції активізації аудиторної роботи учнів за рахунок використання МІТ:

  • Розширення можливостей використання змішаного навчання (Blended Learning) за рахунок всебічного (як поза межами аудиторії, так і на аудиторних зайняттях) використання соціальних мереж та вебсервісів.
  • Активізація Backchannel (секретний, неофіційний або нерегулярний канал зв'язку) – інтерактивне спілкування під час аудиторних занять за допомогою смартфонів та ноутбуків, планшетів.
  • Використання мобільних засобів зв’язку. iPad та Alt-Tablets активно використовуються не тількі у дистанційній але й в аудиторній роботі.
  • Комплексне використання інтерактивних засобів навчання.
  • Gamification: використання фікційних ігор, симуляцій та віртуальних світів.

Медіа-інформаційні технології активно впроваджуються на всіх етапах навчально-виховного процесу, починаючи з дошкільної освіти і закінчуючи вишою освітою і самоосвітою. В наш час, такі поняття як теле-радіо-конференції, форуми, чати, електронна пошта, простий пошук інформації в Інтернеті і на сайтах, які ще до недавнього часу вважалися новинками в навчально-виховному процесі, поступово втрачають свої позиції. На їх місце прийшли більш сучасні і зручніші медіа-інформаційні технології, які активно розвиваються в даний момент і вдосконалюються.

Інформатизація освіти вимагає впровадження у вищу освіту інноваційних за змістом методів, засобів та форм професійної підготовки майбутніх фахівців нової формації, створення потужної інформаційної інфраструктури у навчальних закладах з розвиненим інформаційно-комп’ютерним навчальним середовищем, впровадження Інтернет–технологій, електронного навчання, комунікаційних мереж (глобальних, національних, локальних)

.

Кiлькiсть переглядiв: 118

Коментарi